Fundacja przygotowała dwa artykuły:
USTALENIE OJCOSTWA/ ВСТАНОВЛЕННЯ БАТЬКІВСТВА
NIEBEZPIECZNY ŚWIAT PRZEMOCYI PRZESTĘPCZOŚCI NIELETNICH/ НЕБЕЗПЕЧНИЙ СВІТ НАСИЛЬСТВА ТАЗЛОЧИННОСТІ СЕРЕД НЕПОВНОЛІТНІХ
USTALENIE OJCOSTWA
W prawie polskim istnieją dwa sposoby na ustalenie ojcostwa. Są to:
uznanie dziecka;
sądowe ustalenie ojcostwa.
Odnosząc się do pierwszego ze sposobów ustalenia ojcostwa uznanie ojcostwa jest oświadczeniem mężczyzny, iż dziecko pochodzi właśnie od niego. Do uznania ojcostwa konieczne jest jednoczesne potwierdzenie oświadczenia przez matkę dziecka. Oświadczenie o uznaniu może zostać złożone przed kierownikiem urzędu stanu cywilnego lub przed sądem opiekuńczym. W obu przypadkach uznanie ojcostwa przez mężczyznę musi zostać potwierdzone przez matkę dziecka. Termin na złożenie takiego oświadczenia przez matkę dziecka to maksymalnie trzy miesiące. Kierownik urzędu stanu cywilnego dokonuje niezbędnych wyjaśnień osobom zamierzającym złożyć oświadczenia konieczne do uznania ojcostwa przepisy regulujące obowiązki i prawa wynikające z uznania, przepisy o nazwisku dziecka oraz różnicę pomiędzy uznaniem ojcostwa a przysposobieniem dziecka. Kierownik może odmówić przyjęcia oświadczenia, jeżeli uznanie jest niedopuszczalne albo gdy powziął wątpliwość co do pochodzenia dziecka. Wówczas możliwe jest skierowanie stosownego wniosku do sądu opiekuńczego z oświadczeniem o uznaniu dziecka. Wniosek należy złożyć w sądzie właściwym ze względu na siedzibę urzędu stanu cywilnego, którego kierownik odmówił przyjęcia tego oświadczeń. Można uznać ojcostwo przed urodzeniem dziecka już poczętego. Nie jest jednak możliwe uznanie ojcostwa po osiągnięciu przez dziecko pełnoletniości.
2. Z sądowym ustaleniem ojcostwa mamy do czynienia w przypadku gdy nie zachodzi domniemanie, że ojcem jest mąż matki lub takie domniemanie zostało obalone.
Z żądaniem sądowego ustalenia ojcostwa może wystąpić: matka dziecka, domniemany ojciec lub samo dziecko. Po osiągnięciu przez dziecko pełnoletniość z żądaniem ustalenia ojcostwa wystąpić może tylko ono. Podmiotami, które również mogą wystąpić z żądaniem ustalenia ojcostwa są: prokurator, Rzecznik Praw Obywatelskich i Rzecznik Praw Dziecka. Przyjmuje się, że podmioty te działają w ochronie interesu społecznego lub dobra dziecka.
Matka, dziecko, prokurator, Rzecznik Praw Obywatelskich i Rzecznik Praw Dziecka wytaczają powództwo przeciwko domniemanemu ojcu. Gdy mężczyzna ten nie żyje, pozywa się kuratora ustanowionego przez sąd opiekuńczy. Mężczyzna, domagający się ustalenia ojcostwa, wytacza powództwo przeciwko matce dziecka i przeciwko dziecku. Jeżeli matka dziecka nie żyje, pozywa on dziecko, a jeżeli także dziecko nie żyje – kuratora ustanowionego przez sąd opiekuńczy. W razie śmierci dziecka, które wniosło pozew, ustalenia ojcostwa mogą żądać jego zstępni. Wraz z żądaniem ustalenia ojcostwa można wystąpić do sądu z roszczeniem o alimenty od domniemanego ojca. Pozew o ustalenie ojcostwa kieruje się do sądu rejonowego właściwego ze względu na miejsce zamieszkania osoby uprawnionej (dziecka). Sam przebieg procesu o ustalenie ojcostwa polega na wykazaniu/udowodnieniu, że dany mężczyzna jest ojcem dziecka. Uczynić to można za pomocą różnych środków dowodowych np.: zeznań świadków, dokumentów, zdjęć, wyników badania antropologicznego, wyników badania DNA. W przypadku sądowego ustalenia ojcostwa strona wnosząca pozew nie ponosi kosztów sądowych.
Podstawą prawną opisanych wyżej rozwiązań jest art. 72 i następne ustawy z dnia 25 lutego 1964 roku Kodeks Rodzinny i Opiekuńczy.
Do pobrania:
Autor: adwokat Mateusz Derek
ВСТАНОВЛЕННЯ БАТЬКІВСТВА
У польському законодавстві є два способи встановлення батьківства. Це:
а) визнання дитини;
б) судове встановлення батьківства.
А. Щодо першого способу встановлення батьківства, то визнання батьківства — це заява чоловіка про те, що дитина походить від нього. Для визнання батьківства заяву одночасно має підтвердити мати дитини. Заява про визнання може бути подана до керівника загсу або до суду з питань опіки та піклування. В обох випадках визнання чоловіком батьківства має бути підтверджено матір’ю дитини. Термін подання такої декларації матір’ю дитини – максимум три місяці. Начальник РАГСу дає необхідні роз’яснення особам, які мають намір подати заяви, необхідні для визнання батьківства, положення, що регулюють обов’язки та права, що випливають із визнання, положення про ім’я дитини та різницю між визнанням батьківства та усиновлення дитини. Керівник може відмовити в прийнятті декларації, якщо визнання є неприйнятним або у нього є сумніви щодо походження дитини. Тоді можна подати відповідну заяву до суду опіки та піклування із заявою про визнання дитини. Заяву подати до підсудного суду за місцезнаходженням РАГСу, керівник якого відмовив у прийнятті цих заяв. Батьківство може бути визнано ще до народження вже зачатої дитини. Однак визнати батьківство після досягнення дитиною повноліття неможливо.
B. Батьківство встановлюється в суді, якщо немає презумпції, що батько є чоловіком матері, або така презумпція спростована.
Батьківства можуть вимагати: мати дитини, імовірний батько або сама дитина. Після досягнення дитиною повноліття лише від дитини може бути запропоновано встановити батьківство. Подати заяву про встановлення батьківства можуть також такі суб’єкти, як прокурор, омбудсмен та омбудсмен у справах дітей. Передбачається, що ці суб’єкти діють для захисту соціальних інтересів або найкращих інтересів дитини.
Мати, дитина, прокурор, Уповноважений з прав людини та Уповноважений у справах дітей подають позов до імовірного батька. Коли чоловік помер, до суду подається опікун, призначений судом з питань опіки та піклування. Чоловік, який вимагає встановлення батьківства, подає позов до матері дитини та до дитини. Якщо мати дитини померла, він подає до суду на дитину, а якщо дитина також померла, – опікуна, якого призначає суд з питань опіки та піклування. У разі смерті дитини, яка подала позов, батьківство можуть вимагати її нащадки. Разом із клопотанням про встановлення батьківства до суду може бути пред’явлено позов про стягнення аліментів від передбачуваного батька. Позов про встановлення батьківства подається до районного суду за місцем проживання уповноваженої особи (дитини). Сам хід процесу встановлення батьківства полягає у доведенні/доведенні того, що даний чоловік є батьком дитини. Це можна зробити за допомогою різних засобів доказування, наприклад, свідчень свідків, документів, фотографій, результатів антропологічної експертизи, результатів експертизи ДНК. Якщо батьківство встановлено судом, сторона, яка подає позов, не несе судових витрат.
Правовою основою вищеописаних рішень є ст. 72 і наступні статті Закону від 25 лютого 1964 року, Кодекс про сім’ю та піклування.
Завантажити: ПОЗИВ НА Батьківство
Автор: адвокат Mateusz Derek
Link do pobrania:
Посилання для скачування:
Źródło: Fundacja Togatus Pro Bono z Olsztyna.
Wydział Organizacyjny – Starszy Inspektor Małgorzata Katuszonek.